Альбом для Емі

В 2013 році Емі мало б випов­ни­ти­ся 30 років. Один з кори­сту­ва­чів фору­ма виніс на обго­во­ре­н­ня пита­н­ня щодо того, щоб разом ство­ри­ти щось, що могло б ста­ти нашим коле­ктив­ним пода­рун­ком на її день наро­дже­н­ня. Тро­хи зго­дом з обго­во­ре­н­ня викри­ста­лі­зу­ва­ла­ся ідея зібра­ти вели­кий аль­бом зраз­ків твор­чо­сті, які були б при­свя­че­ні Емі.

Ця ідея настіль­ки спо­до­ба­ла­ся мені, що я одра­зу взяв­ся до робо­ти. Я кинув­ся шука­ти та зна­хо­ди­ти порт­ре­ти Емі, які було ство­ре­но як про­фе­сіо­на­ла­ми, так і ама­то­ра­ми, зби­рав вір­ші, що були при­свя­че­ні Емі, я роз­по­всю­джу­вав інфор­ма­цію про цей про­ект скрізь, де це було доціль­ним, і агі­ту­вав роби­ти це інших кори­сту­ва­чів фору­му. Більш за всіх в роз­по­всю­джен­ні інфор­ма­ції мені допо­ма­га­ла моя подру­га, яку я назву в цьо­му тво­рі Трей­сі, адже її теж силь­но захо­пи­ла ідея ство­ре­н­ня тако­го аль­бо­му в яко­сті подарунка.

Я ство­рив веб-сайт, який містив опис цьо­го про­е­кту, поясне­н­ня, що і наві­що ми зби­ра­є­мо, та закли­ка­н­ня над­си­ла­ти свої робо­ти. І робо­ти поча­ли над­хо­ди­ти! Ми дуже раді­ли кожній з них, але було зро­зумі­ло, що нам потрі­бно дія­ти актив­ні­ше, отже дове­ло­ся зану­рю­ва­ти­ся в гли­би­ни DeviantArt, Tumblr та Instagram, щоб само­стій­но зна­хо­ди­ти робо­ти, авто­рів та взя­ти дозвіл на дода­ва­н­ня їхньо­го тво­ру в наш альбом.

Від­мов з боку авто­рів було дуже мало: або з авто­ром про­сто не вда­ва­ло­ся вста­но­ви­ти зв’я­зок і автор не від­по­від­ав, або автор одра­зу пого­джу­вав­ся дода­ти свою робо­ту в аль­бом, адже всім було зро­зумі­ло, що про­ект не є комер­цій­ним і що ми дій­сно хоче­мо під­го­ту­ва­ти пода­ру­нок до трид­ця­ти­річ­чя Емі. Хоча, наскіль­ки я пам’я­таю, один чи два авто­ри не нада­ли зго­ду на вико­ри­ста­н­ня їх робіт в аль­бо­мі, не поясню­ю­чи причин.

Мені теж лише один чи два рази дове­ло­ся від­мо­ви­ти в публі­ка­ції робіт, які авто­ри самі над­си­ла­ли для дода­ва­н­ня в аль­бом. Це від­бу­ва­ло­ся лише в тих випад­ках, коли мені зда­ва­ло­ся, що твір має обра­зли­вий або при­ни­зли­вий хара­ктер. Можли­во, я поми­ляв­ся, адже хіба я міг суди­ти, що насправ­ді мало б бути непри­єм­ним з точки зору Емі? А якщо цей аль­бом вза­га­лі був недоречним?

Але, див­ля­чись на порт­ре­ти та вір­ші, які мені вда­ло­ся зібра­ти, які випро­мі­ню­ва­ли шану і сяя­ли любо­в’ю, я розу­мів, що пода­ру­нок вийде непо­га­ним. Забі­га­ю­чи напе­ред, ска­жу, що в аль­бом уві­йшло 246 тво­рів, а якщо б мені вда­ло­ся вийти на зв’я­зок з кожним авто­ром, їх би вда­ло­ся зібра­ти щонай­мен­ше 400. Але, хай там як, я дуже вдя­чний всім, хто додав та дозво­лив дода­ти свої робо­ти, разом ми зро­би­ли кла­сний подарунок.

Але тоді, коли все це тіль­ки роз­по­чи­на­ло­ся, попе­ре­ду було ще більш ніж пів­ро­ку робо­ти. Моє опо­віда­н­ня ще повер­не­ться до цьо­го аль­бо­му. Тро­хи згодом.