Маленької металевої трубочки мені вже не вистачало: вона мала достатньо невисоку пропускну здатність, при чому дим був доволі гарячим, а напаси, які я робив, дедалі ставали все більш потужними. Отже, слід було винайти нові способи доставки потрібної мені кількості канабіноїдів в кров, і я змайстрував свій перший пристрій для гідравлічного охолодження диму.
Я взяв порожній пластиковий бутель, проколупав в його кришечці два отвори, в отвори загнав дві соломинки, які залишилися ще з тієї самої коктейль-вечірки, відкрутив від своєї трубочки голову (трубочка була розбірною) і накрутив цю голову на одну з соломинок. За рахунок фольгової мішури на цих соломинках конструкція отримала доволі забавний вигляд, майже святковий. Залишилося тільки набрати в бутель воду і добряче хапанути зі свого першого власноруч створенного водного. Ні, не такого водного, як я робив в юності з двох пластикових пляшок, а справжнього водного, в якому дим проходить скрізь воду. Так я і вчинив. Краса!
Протягом наступних років я збирав прилади для куріння з чого завгодно, адже тоді, коли я перейшов на використання скляних бонгів, я не міг носити їх із собою, а чудовий прилад на ім’я Top Puff в Україні ще не продавався, або я про нього просто не знав.
Згодом вдома з’явилося нормальне приладдя, а от на вулиці доводилося щось винаходити. Спочатку я робив з пляшок качечок, таких самих, як робив ще в юності.
Потім я зрозумів, що жмакати пластикову пляшку не обов’язково, але можна взяти соломинку і створити ще більш зручну конструкцію.
Я обожнював різні чудернацькі соломинки і завжди носив із собою 3–4 штуки. Звісно, завжди носив із собою декілька листків кулінарної фольги. Отвори в ній робив уламком струни-одинички.
Пластикові пляшки від мінеральної води, картонні пакетики із соком (особливо ті, які мають соломинку в комплекті), стаканчики з кришечками – з усього цього виходили чудові трубки. Я не заморочувався з гідравлічним охолодженням (аж допоки не відкрив для себе Top Puff, про який я вже згадував вище).
Заклади мережі McDonald’s (якщо я вештався в тих місцях, де можна було знайти такий) для були мене як станції технічного обслуговування, де можна було перепочити, подивитися пошту в телефоні, відвідати туалетну кімнату, взимку – випити чогось гаряченького, влітку – прохолодного. І, звісно, надибати необхідні ресурси для складання простенької трубочки.
Кажуть, що всі планокури є інженерами-винахідниками. Так і є, адже якщо у людини є бохи та бажання накуритися, вона здатна створити зручне та іноді навіть елегантне приладдя з чого завгодно.
Я в напёрстке сжигаю растения,
потребляя продукты горения,
всю вот эту хуйню
предаю я огню
без малейшего, бля, сожаления