Для мене найзручніший одяг – це той, який я не відчуваю на собі, тому я завжди віддавав перевагу таким собі трохи подовженим шортам, а починаючи з 2012, ношу такі шорти і влітку, і взимку.
Якось ми поїхали в Одесу, де я мав робити доповідь на однієї з профільних конференцій. Ті шорти, в яких я був тоді, були вже доволі сильно побиті життям, і тому я вирішив зайти на одеський ринок, що зветься Привозом, та подивитися, що там для мене є. Мені дуже пощастило знайти там у якоїсь тітоньки, що торгувала дешевим одягом, саме те, що мені було потрібно.
Я носив їх з літа 2013 року по весну 2016, носив кожен день і експлуатував доволі безжалісно. Вони подорожували зі мною Сполученим Королівством, Нідерландами, Венгрією та, звісно, Україною. Можливо, я носив би їх і донині, якби випадково не порвав в 2016 році, коли намагався вдягти їх, не знімаючи кросівки (так, добряче нагребло і я дуже поспішав на вулицю). На той час матеріал, з якого вони були зроблені, вже сильно потоншав, стерся, і тому, коли вони вже розірвалися, було очевидно, що зшити їх буде неможливо.
Якщо я десь знайду такі ж самі – куплю собі десять пар.