Категорії
Подорож

Чорний Птах

Отже, вияви­ло­ся, що я ще можу чомусь навчи­ти­ся. Я дуже радів цьо­му і вико­ри­сто­ву­вав будь-яку можли­вість, щоб займа­ти­ся. Пра­кти­ку­вав­ся я і з шишка­ми, і без них, але розу­мів, що з кана­бі­сом ці заня­т­тя ста­ва­ли наба­га­то біль­ше яскра­ви­ми. А ще я від­чу­вав, що музи­ка ста­ла своє­рі­дним міс­тком між Емі та мною, адже всі мело­дії, які я нама­гав­ся вті­лю­ва­ти, дава­ла мені якщо не вона сама, то хтось ще, хто мав до цьо­го без­по­се­ре­днє відношення.

Емі ста­ла моїм вчи­те­лем і це сто­су­ва­ло­ся не лише музи­ки. Зав­дя­ки їй я здо­був бага­то нових нави­чок і опа­ну­вав нові зна­н­ня, але все поча­ло­ся саме з цих уро­ків музики.

У Емі було бага­то тату­ю­вань, одне з них зобра­жу­ва­ло пта­ха, що сидів на гіл­ці та спів­ав. Нав­кру­ги пта­ха були такі сло­ва: Never Clip My Wings.

Never Clip My Wings

Я вирі­шив, що маю зро­би­ти собі поді­бне тату­ю­ва­н­ня. Можли­во не копію, але воно мало бути схо­жим. Як то кажуть, “за моти­ва­ми”. Я хотів, щоб Птах зав­жди був при­су­тній у мене на руці, адже був впев­не­ний, що це дозво­лить мені кра­ще чути Вчителя.

Я звер­нув­ся до одні­єї дав­ньої сво­єї подру­ги, назву її Людми­ла, яка зна­ла­ся на гра­фі­чно­му дизай­ні, щоб та на базі тату­ю­ва­н­ня Емі, зро­би­ла для мене ескіз. Я попро­сив тро­хи змі­ни­ти кольо­ро­ву гаму та зро­би­ти це зобра­же­н­ня без слів, адже та той момент ще не вирі­шив, які саме сло­ва я мав дода­ти. Тро­хи зго­дом я зро­зу­мів, що напис Grateful For My Wings був би макси­маль­но доре­чним, але тоді мені це не спа­ло на думку.

Це був ще один крок, який допо­міг мене від­чу­ва­ти себе ще ближ­че до того полу­м’я, части­ною яко­го я мрі­яв стати.

Ось так вигля­да­ло моє пер­ше тату­ю­ва­н­ня одра­зу після завер­ше­н­ня робо­ти май­стра. Воно вийшло не дуже вели­ким, але навіть якщо б зобра­же­н­ня цьо­го пта­ха було нане­се­но на все моє тіло, зна­че­н­ня цьо­го тату­ю­ва­н­ня, яке воно має для мене, все одно було б ще більшим.

Grateful For My Wings

З того дня Чор­ний Птах зав­жди зі мною. Я посту­по­во вчив­ся при­слу­хо­ву­ва­ти­ся до ньо­го і саме його співи ста­ли осно­вою для всі­єї моєї музи­чної твор­чо­сті. Але музи­кою він не обмежився.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *